Виступ на педраді

Сьогодні з - поміж важливих завдань, що постають перед системою освіти, особливої актуальності набуває проблема розумового виховання у молодшого школяра. Одним із центральних питань розумового виховання є розвиток пізнавальної активності .

Актуальність даної теми полягає в тому, що навчання людини, на відміну від обробки об’єктів неживої природи, не може бути успішним, якщо в того якого навчають, немає бажання учитися. Людина має право робити або не робити те, що від неї вимагають, тому успіх справи значною мірою залежить від бажання (прагнення) робити. Зокрема, чим сильніше бажання навчитися, тим успішніше йде навчання, а без бажання, проти волі, воно не піде – насильно не навчиш. Впевнена, що навчання не буде успішним, якщо в учня не пробуджене бажання учитися, пізнавати.

Проблема розвитку пізнавальної активності школяра не нова, вона має давню історію і притаманна майже всім періодам розвитку педагогіки.  Пізнавальна активність – це якість діяльності, в якій проявляється перш за все ставлення учня до предмету і процесу діяльності.

Увага до проблеми пізнавальної активності школярів в процесі навчання характерна для багатьох педагогів: видатний чеський педагог Я.А.Коменський у першому розділі «Великої дидактики» говорить про необхідність всіма засобами підвищувати в дітях гаряче прагнення до пізнання, до навчання. Цій проблемі надавали належної уваги І.Г.Песталоцці, А.Г.Дістерверг, К.Д.Ушинський, В.О.Сухомлинський.

 Активність молодшого школяра виражається через різні види діяльності: навчальну, трудову, пізнавальну та ін.. Особливого значення набуває навчальна діяльність.

Але свою ведучу функцію та чи інша діяльність проявляє найбільш достатньо, коли вона складається, формується. Молодший шкільний вік і є періодом найбільш інтенсивного формування учбової діяльності, яка виступає специфічною формою індивідуальної активності.

Молодшому школяреві притаманне багатство уявлення, фантазії, емоційна активність, прагнення до конкретної, але недостатньо тривалої діяльності, яка супроводжується відчутними для нього реальними результатами, зростаючим пізнавальним інтересом.

Особлива роль пізнавального інтересу у молодших школярів, бо він сприяє підвищенню ролі розумової діяльності і є важливою умовою формування пізнавальної активності та пізнавальної самостійності.

Приступаючи до роботи в класі, я прагну насамперед добре вивчити учнів, виявити їхній «стартовий» рівень розумових здібностей з тим, щоб залучити до різноманітних видів навчальної діяльності, які відповідали б поставленій меті – розумовому розвитку кожного школяра. Намагаюсь уникнути розумового ледарства на уроці, активізувати пізнавальну діяльність учнів шляхом добору традиційних та інноваційних методів і прийомів навчання.

          Я розумію, що від якості й ефективності організації та управління пізнавальним процесом школярів і буде залежати кінцевий результат – якість навчальних досягнень учнів та рівень їх розумового розвитку.

Плануючи урок, я визначаю його навчальні завдання і заздалегідь готую необхідні для цього матеріали. Це дає змогу забезпечити активну діяльність усіх учнів класу.

Вивчення педагогічної літератури, спілкування з колегами (які завжди готові дати пораду) та невеликий, але вже власний педагогічний досвід, переконують у тому, що активна розумова діяльність учнів у навчальному процесі забезпечується за умов:

  високої мотивації школярів на навчальну діяльність;

 створення відповідного навчального середовища в навчальному кабінеті;

 використання педагогічних технологій та методів відповідно до досягнутого рівня та завдань розвитку планів розумової діяльності учнів;

 залучення школярів до самостійної діяльності, в тому числі проектної та дослідницько – пошукової;

 створення ситуацій успіху в навчальній діяльності;

 забезпечення активної  взаємодії школярів із педагогом та між собою, батьками.

Я розумію, що лише тоді, коли дитина зацікавиться матеріалом, у неї виникне бажання дізнатися про нього більше. Ефективне навчання не можливе без пошуків шляхів активізації пізнавальної діяльності учнів, адже діти повинні не тільки засвоїти певну суму знань, а й навчитися спостерігати, порівнювати, виявляти взаємозвязок між поняттями, міркувати. А добитися цього можна лише засобами, що активізують пізнавальну діяльність а саме: дидактичні ігри, ігрові ситуації, цікавинки, завдання творчого характеру, нестандартні завдання.

Для розвитку пізнавальної активності велике значення також має розвиток психічних процесів - памяті, уваги, уяви. Саме ці якості за даними психологів - основа для розвитку продуктивного мислення і творчих здібностей учнів.Тому на своїх уроках я використовую різні вправи, завдання для розвитку в учнів памяті, уваги та уяви.

У своїй практиці я застосовую різні форми організації навчального процесу: фронтальну, групову (парну) та індивідуальну. Велику увагу приділяю використанню інноваційних технологій.

Застосовую різні способи і засоби формування в учнів позитивних мотивів учіння, такі як: постановка проблемного навчального завдання, створення проблемної ситуації, ситуації успіху, повідомлення учням практичної, теоретичної чи соціальної значимості виучуваного матеріалу, формування інтересу до знань, процесу їх набування.

Для забезпечення ефективності уроків, прагну раціонально визначити співвідношення його структурних елементів. Вивчення теоретичного матеріалу поєдную з виконанням різнорівневих практичних завдань на закріплення та перевірку засвоєння навчального матеріалу.

Таким чином, формуючи пізнавальну активність молодших школярів, я намагаюсь організувати роботу на уроці так, щоб приділити увагу майже  кожній дитині.  Вважаю, що це сприятиме безупинному розвитку розумової  діяльності учнів, а самі вони відчують себе сильними, здібними, цікавими для вчителя і однокласників, а також безболісного та швидкого періоду адаптації під час навчання в 5 класі.

Роботу над формуванням пізнавальної активності я проводжу не епізодично, а постійно, сплановано, ціленаправлено.

Пропоную вашій увазі переглянути відео та фото фрагменти, які свідчать про практичне застосування різних форм і методів, направлених на вирішення цієї проблеми.