До Дня Перемоги

 6 травня в нашому класі відбувся виховний захід під гаслом " Будь славен й пам'ятний в серцях нащадків Перемоги світлий день!"

Лунали вірші, пісні часів Другої Світової війни, слова вдячності. Діти слухали тексти листів з фронту, які дуже вразили їх. Наприкінці  вшанували пам'ять загиблих під час Другої Світової війни хвилиною мовчання.

 Усе далі й далі відходять грізні роки Другої Світової війни. Але кожного року 9 травня ми відзначаємо День перемоги, і ніколи не згасне пам'ять про всіх тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя для нашого щастя.

Друга світова війна (01.09.1939 – 02.09.1945) – найкривавіший глобальний конфлікт, у ході якого загинуло за різними оцінками від 50 до 85 мільйонів людей.

Минають роки, відлітають у вічність… Більше півстоліття минуло з тієї тривожної ночі, коли замовкли останні постріли гармат, прийшов мир, настала тиша, за яку заплачено ціною життя мільйонів людей.

  Все далі відходять грізні роки сценарії Другої Світової війни. Але не згасає пам'ять про тих, хто приніс на вівтар Великої Перемоги своє життя, хто поліг у боях заради щастя інших.Для нашої Батьківщини ця страшна війна розпочалася далекого 17 вересня 1939 року. А вже 22 червня 1941 року рожевий світанок поглинув кривавий танок, що триватиме 1418 днів і ночей...
  Виросли нові покоління з тих пір, але пам’ять про війну залишається у наших серцях, тому що неможливо забути ту біль і страждання, що випали на долю наших дідів та прадідів, бабусь та прабабусь, як неможливо оживити загиблих у боях чи померлих від голоду під час найстрашнішої війни.

Мільйони людей забрала Друга Світова війна. Це важко усвідомити. Смерть однієї людини – це трагедія. А коли мільйони...

Війна нагадує про себе тисячами обелісків і братських могил. Вони – святиня нашої пам’яті.

Кривавим сном закінчилась війна.

Літа зарубцювали давні рани…

Під кулями ворожими сповна 

За тишу заплатили ветерани.

В атаки йшли вони не ради нагород,

Поранені страждали в медсанбатах,

За цвіт життя завдячує народ 

Полеглим і посивілим солдатам.

В чужих краях, в запеченій крові

Вони, ще юні, падали в катрани…

Пригадують дороги фронтові

І вбитих побратимів ветерани.

Вернулися живі з полків і рот

І мир подарували рідним хатам…

За цвіт життя завдячує народ

Полеглим і посивілим солдатам.

З медалями вони й без нагород, 

Стрічають один одного, як брата…

За світло дня, і за прозорість вод

Спасибі вам, посивілі солдати.

З роками все вас меншає в строю.

Змітають злі хвороби і бурани

Завжди у перших лавах, як в бою,

Ви з нами, дорогії ветерани!